Декоративне дерево з великими суцвіттями, перистим листям і незвичайними плодами.

Кельрейтерія волотиста (Koelreuteria paniculata) - це листопадне дерево, висотою до 15 м з ажурною шатровидною кроною. Коріння глибоке. Листя до 35 см, непарноперисте, листочки крупнозубчасті. Прямостояче волотисте суцвіття до 40 см завдовжки. Квітки близько 1 см, 4-пелюсткові, жовті з помаранчевою серединою. Зацвітає, коли майже всі дерева і чагарники відцвіли, в середині липня - вересні. Цвіте близько місяця. Плоди-коробочки дозрівають у вересні - жовтні. Весь цвітонос завішаний такими ліхтариками, розмірами 3-5 см, світло-зеленого, світло-жовтого або рожевого кольору. Насіння кругле, чорне, діаметром 0,5-1 см.

У травні молоді пагони мають червонуватий відтінок, на початку літа густе пір'ясте листя також декоративне, в кінці літа дерево шикарно цвіте, а восени плодові коробочки (особливо рожевого кольору) надають рослині ще більш привабливий вигляд. Колір коробочок стає рожевим в теплу сонячну осінь, якщо дерево росте на родючих слабокислих грунтах. В інших випадках «плодова гірлянда» з жовтого кольору, висихаючи, переходять в світло-коричневий. Варто сказати, що очікуваний ефект від декоративності крони і цвітіння приходить з роками - чим старше і крупіше стає кельрейтерія, тим більш рясніше цвітіння і рівномірніше відростає крона. При цьому насіннєві саджанці живуть до 150 років.

Часто Кельрейтерію називають «мильним деревом», що не зовсім вірно і призводить до плутанини, адже Мильне дерево - це окремий рід рослин того ж сімейства (сапіндових). Насіння кельрейтерії мають малу кількість сапонінів і тому не годяться як піноутворювач. Тому кельрейтерію ще називають «хибним мильним деревом», а через плодів - «деревом-ліхтариком».