Церціс канадський (Cercis canadensis). Батьківщина - Північна Америка. Рід Церціс відноситься до сімейства Цезальпінієвих (Caesalpiniaceae) і нараховує всього сім видів листкових невеликих дерев або чагарників, поширених в субтропічних і помірних поясах Північної півкулі. 

Церціс канадський – це листкове дерево висотою до 12 м, з великими широкоовальними та серцевидними, загостреними на верхівці листками, котрі завдовжки сягають 16 см. Пластини листя темно-зелені із сизуватим відтінком, а восени – світло-жовті. В умовах Запоріжжя вегетацію починають, на початку квітня, листя розпускається в кінці квітня. Одночасно з розпуском листя стартує і цвітіння. Квітки – рожеві або бузкові, зібрані в пучки по 4-8 штук, за розмірами небагато менші, ніж у Церціса європейського.

В будь яку пору року ця рослина привертає увагу. Взимку церціс вирізняється оригінальним стовбуром з викривленими гілками; влітку тішить світло-зеленою пишною кроною з листям оригінальної округлої форми; восени гілля обвивається гірляндами видовжених плодів, а навесні ви обов’язково зупинитесь помилуватися шатром із ніжних квітів.

Церціс використовують в озелененні вже більше трьох сторіч, і з кожним роком його популярність зростає. Захоплення викликає незвично рясне цвітіння: багаточисленні лілово-бузкового кольору квіти щільно вкривають не тільки молоді паростки, але з’являються і на скелетних гілках і навіть на стовбурі. Таке явище називається «кауліфлорія» і зустрічається достатньо рідко в рослинному світі.

Наукова назва роду походить від грецького слова cercis – ткацький човник. В народі церціс часто-густо називають «Іудине дерево». За однією з версій така назва пов’язана з походженням деяких видів зі Східного Середземномор’я. У Франції церціс називають «дерево з Іудеї». Згідно з іншою думкою, саме на цій рослині, а не на осиці (як прийнято вважати), повісився біблійний персонаж Іуда, після чого білі квіти дерева набули рожевого забарвлення. Окрім того, цвітіння дерев частіше за все відбувається після пасхальних свят. В українській мові існує інша назва рослини – «багряник» - через злегка червоне та багряне забарвлення молодих листочків та бобів.