Творю у стилі «БоКаСе» З давніх-давен людина намагалась облаштувати світ, зробити його гарнішим і яскравішим. Створювала навколо себе особливий простір – художньо змінений. Цей домашній мікрокосм нібито захищав від негараздів і небезпек зовнішнього великого світу. Історія художнього розпису лине до глибини минулого і живиться докорінними початковими силами. Саме мистецтво розпису: народне, природне - повертає людей до себе справжніх, дозволяє розкрити те, що не можна виразити словами.
Сьогодення для наших дітей є часом відкриття нових можливостей. Сучасна дитина так не схожа на дитину навіть десятирічної давності. Вона у сім років вже володіє комп’ютером і із задоволенням вчить цьому своїх бабусь, дідусів, а іноді і батьків. Мабуть як ніколи сьогоднішня дитина здатна усвідомлювати свою індивідуальність, неповторність, але часто ще гіпертрофоване «Я» не витримує конкуренції у світі дорослих. Допомогти дитині зрозуміти себе, як особистість, знайти місце у сучасному світі – ось мета дитячої творчості. Поринувши у світ мистецтва дитина відчуває себе часткою великого братерства багатьох поколінь талановитих людей планети, які жили і живуть поряд, які створили і створюють своїми руками новий, чудовий, чарівний, реальний світ. Маленькою я дуже часто зачаровано дивилась на витвори мистецтв: дивні хитросплетіння стилю «бароко» і «рококо», народних хохломських розписів та розписів Петриківки. Мене охоплювало бажання малювати саме так, а для цього треба було знати особливості декоративного розпису. Зупинимося на цьому детальніше.
Всі декоративні розписи можна розподілити за технікою виконання на два основні види: графічні і живописні. Мене цікавила графічна техніка. Графічна манера письма пішла від ізографів, людей, що переписували книжки, а вони спирались на ремесла різьблення, ювелірної справи, вишивки. Графічна техніка визначається чіткою контурною лінією. До графічних відносяться народні розписи: мезенська, печорська, устюжська, северодвинська, хохломська «кудрина».
Стиль «бароко» - з італійської «дивний, химерний, чудернацький» стиль європейського мистецтва кінця 16 ст. – середини 18 ст., для якого характерні прагнення до урочистості, вражаючих ефектів, динамічність композицій і декоративна пишність.
Виник в Італії і пізніше поширився в інших європейських країнах, отримавши національний колорит завдяки впливу народного мистецтва. Пластика є основним засобом художньої виразності, що створює неспокійну гру світлотіні. Характеризується акцентом на єдність між мистецтвами в нових просторових відношеннях, як реальних, так і ілюзорних з захоплюючими візуальними ефектами. Присутня емоційна ейфорія.
Для стилю «бароко» характерні рослинні мотиви, покручена зелень, гірлянди квітів, а також мотиви мушлі. Мушлю можна побачити в кожній орнаментальній композиції. Присутня нескінченна кількість варіантів динамічних завитків, що нагадують дивні контури хвилі, яка набігає на берег.
Ці мотиви отримали назву «рокайль». Звідти і весь стиль став називатись «рококо». До орнаментально-декоративних компонентів стилю входили зображення «дарунків моря» і атрибути міфологічних морських божеств.
Для орнаменту «рококо» властиві асиметрія, нахилена вісь композиції, криволінійні контури, завитки у вигляді буків «С» або «S», що переплітаються між собою. Широко використовуються квіти і тонке листя. Центром композиції частіше є асиметричний картуш (згорнутий лист паперу). Зустрічаються мотиви у вигляді птахів, мавпочок, купідонів. На відміну від «бароко» орнамент майже не піддається формалізації. Він ніколи не повторюється абсолютно. Малюнок майже не визначений і асоціюється або з природними мотивами, або з сильно спотвореними іоніками та ламбрекенами. Найбільш впізнаним є мотив у вигляді гребеню, іноді із отворами, які доповнюються довгим і вузьким листям болотних рослин, а також гірляндами з квітів.
З часом, набувши ці знання, я зрозуміла красу ліній і форм, створених цими лініями. Під хитросплетінням «С» і «S»-образних ліній з’явились перші листочки дивних рослин і квітів. Вони були схожі на ті, які я колись бачила, і водночас, то були інші, нові, але ж не менш чудові. Потім з’явились метелики і рибки з великими очима, мушлі і морські рослини, лілії і троянди, нарциси і гладіолуси, дивні дракони і коні, коти і собаки, чудовий одяг для принцес, фантастичні зачіски та капелюшки.
Я назвала цю техніку «БоКаСе» і зрозуміла, що лініями можна зобразити все, що завгодно. До простого олівця додалися кольорові, а потім з’явився «чарівний олівець», який мав в основі три кольори одночасно. Мої роботи стали яскравішими.
«БоКаСе» можна малювати олівцями, пером і пензлем, тушшю, аквареллю, гуашшю, фломастерами, крейдою, пастеллю.
Коли мої роботи побачили інші, виникло бажання поділитися досвідом. Особливо з дітьми.
З чого ж почати? Візьміть олівець і папір. Намалюйте будь-де знак питання «?». Від нього ще один, і ще один, і ще, так, щоб елементи поєднувались один з одним і ніби обертались навколо основи. Вийшла мушля-квіточка. Від неї у будь-якому напрямку виведіть хвильку і продовжуйте повторювати її поряд. Продовжуємо малювати завитки. Висота і ширина ліній може бути різною. Ось і листочок. І так далі. Цей візерунок дуже схожий на морозне віконце. Тому темою першого заняття з вихованцями було «Морозне віконце».
Візерунки виходять гарні і у кожного особливі, не схожі на інші. В цьому полягає творчий процес. Не бійтеся зробити перший крок – не має краю досконалості.
Творіть – у вас обов’язково вийде по особливому гарно!
Надія Катирєва,
керівник гуртка
образотворчого мистецтва
«Фарби природи»
Більше фото тут
|
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.
КОММЕНТАРИИ
30
НАЙКРАЩЕ ЗА МІСЯЦЬ
Підсумки екологічної конференції 2024
Підсумки наукової екологічної конференції для учнівської молоді закладів освіти міста "Вплив воєнних дій в Україні на стан
Опитування
Чи хотіли б Ви, щоб Ваша дитина отримувала позашкільну освіту у дитячому ботанічному саду?
Усі опитування